У ній розміщують великі ігрові модулі, подіуми-будиночки для режисерських ігор, подіум-сцену із завісою для театралізованих ігор, а також сюжетно-образні іграшки. Усі елементи розвивального середовища покликані забезпечувати і стимулювати вільний вибір і зміну видів діяльності дитини, створювати актуальні для неї і доступні для її розвитку проблемні ситуації. Для цього вони повинні бути інформативними, емоційними, втілювати в собі пізнавальну та емоційну новизну. Мабуть, відмінності пов’язані з тим, що в іграх дівчаток в більшій мірі присутні традиційні теми, представлені в предметно-ігровому середовищі дошкільних установ («Дочки-матері», «Дитячий сад», «Лікарня» і ін. І гри з лялькою Барбі) . Хлопчики частіше грають принесеними з дому іграшками – роботами, трансформерами, Вольтрона, черепашками-ніндзя і ін. Відповідно, в іграх знаходять відображення подорожі, зоряні війни, битви чудовиськ, що не вимагає такого жорсткого позначення ігрового простору. Їм цікавий сюжет, заснований на боротьбі добра і зла, вони прагнуть до точного відтворення ігрових образів, користуючись інтонацією, рухами.
Сотникова і Т. Ільїна визначили особливості організації предметного розвивального середовища в першій молодшій групі. Навколишнє середовище ДНЗ №6 ,,Ластівочка” організоване так, аби спонукати дитину до виконання активних дій відповідно до її життєвого ритму, фізичних та психічних можливостей. Предметно-ігрове середовище в середній групі була організована таким чином, щоб кожна дитина мала можливість займатися улюбленою справою, що дозволяло дітям об’єднуватися підгрупами по спільності інтересів. Гарна лялька — із золотистим волоссям, очами, які закриваються, “справжніми” віями, звичайно приверне увагу малюка 2-2,5 років.
Екскурсія до магазину. Спостереження за роботою продавця. Розігрування сюжету «Тато https://www.bachuna.net/ везе дітей в садочок». Розігрування сюжету «Водій готує транспорт до виїзду».
Консультації для вихователів
Ігрова ситуація «Повідомимо про пожежу за телефоном». Моделювання ситуації «Перукар готується до роботи». Розігрування сюжету «В магазин за подарунком для друга».
Діти обожнюють затишний куточок, який можна назвати особистим простором і завзято використовують в грі. Окрім того, педагоги, використавши технологію «Стіни, стеля що говорять», оформили настінну гру-твістер. Працівникам дошкільного навчального закладу необхідно також уникати конфліктів, бути спокійними, уважними. Своєю поведінкою та діями вони мають позитивно впливати на розвиток психічних процесів у дітей.
Наприклад, доктор «слухає» хворого, «виписує рецепт», ставлення до хворих не розкривається. Причиною цього є те, що внутрішня емоційна сторона відносин між людьми не є для дітей об’єктом пізнання. Формуванню у дітей інтересу до гри та іграшки сприяють вихователі групи раннього віку. Педагоги вчать малят діяти з предметами, розв’язувати ігрові завдання, опановувати способи ігрового спілкування під час бесід, занять з використанням настільно – друкованих ігор, дидактичної ляльки. Проте, більшість розвивальних матеріалів, іграшок та картинок мають бути поліфункціональними, тобто використовуватися по-різному, залежно від мети діяльності.
Дошкільне дитинство – особливий період розвитку дитини. Саме в цьому віці виникає внутрішня психічна життя і внутрішня регуляція поведінки. Гра надає сильний вплив на розумовий розвиток дошкільника. Діючи з предметами-заступниками, дитина починає оперувати в мыслимом, умовному просторі.
Якщо у машинки відвалюються колеса, а у ляльки погано тримається голова, якщо деталі пазлів або мозаїки втрачені, грати з ними неможливо. У старшому дошкільному віці режисерська гра приймає спільний характер. По ходу діяльності виникає змістовне спілкування. Висуваючи і обговорюючи ігрові задуми, дитина отримує можливість самоствердження, оцінки своїх можливостей, визнання в колі однолітків. Це вказує на те, що освоєння позиції суб’єкта цього виду ігрової діяльності є одним з необхідних умов емоційного благополуччя дитинив групі однолітків. У концепціях ігрової діяльності кінця 20 ст.
Ціна обраного варіанта – 15 грн
Тут добре помітний перехід до «Рубіжне» виду ігрової діяльності – грі-фантазування. Як правило, діти- «автори» фантазують, об’єднавшись з удвічі і утворюючи стійке ігрове об’єднання. У той же час вони охоче беруть участь в колективних іграх, де стають носіями ігрового задуму, і завдяки ним йде просування сюжету вперед. Ігрові дії тільки частково виконуються, частково проговорюються. Завдяки проговариванию створюється загальна ігрова ситуація. Присутність в грі «уявного героя» є важливою ознакою – це предтеча найбільш високого етапу розвитку ігрової діяльності (гри-фантазування), цілком заснованого на сюжетостворення – вигадуванні цілісних сюжетних подій.
За результатами бесід з вихованцями та спостережень упродовж дня, виявлено що перевагу під час самостійної діяльності надають будівельно-конструктивним та сюжетно-рольовим іграм. Мета дослідження – розробити, теоретично довести, експериментально перевірити модель організації предметно-розвивального середовища в групах дітей раннього віку. У групі середнього дошкільного віку «Полуничка» осередок для сюжетно-рольових ігор доповнений зручними великими модулями, що дублюють справжню техніку домашнього вжитку.
