У нішах навкруг залу у давнину стояли статуї богів. Дуже багатими є внутрішнє оздоблення різними сортами мармуру, яке повністю збереглося до наших днів. Уперше в світовій архітектурі в цьому храмі головна роль відведена не зовнішньому вигляду, а створенню особливої внутрішньої атмосфери. Як і раніше важливим було культове будівництво. На відміну від греків, римляни вміщували колонаду найчастіше тільки перед фронтальною стороною храму.
Як самостійний жанр літературної творчості склалася драматургія. Проте Гомер не переказує міфи, а створює художні образи, малює внутрішній світ героїв, зіткнення характерів. “Іліада” присвячена одному епізоду останнього, десятого, року війни – гніву наймогутнішого і найхоробрішого з грецьких воїнів Ахілла, який образився на ватажка греків, мікенського царя Агамемнона. Паралельно з міфологією розвивалася культова практика – жертвоприношення і молитви, які проходили в храмах. Олімпія була центром поклоніння Зевсу, якому і присвячувалися тут спортивні змагання. Дух змагальності, полемічності (агональності) – інша важлива риса грецької культури. Для грека та римлянина не було нічого найпочеснішого, аніж стати переможцем у будь-якому змаганні, отримати схвалення та захоплення з боку громадян та отримати лавровий вінок.
Мистецтво Стародавнього Єгипту, Античності, Північного Причорномор’я і Скіфії, Візантії та Київської держави
Такий підхід до еллінської класики живився впродовж цілої доби від Лессінгового “Лаокоона” до смерті Гегеля й Гете. Ернест Ренан і Анатоль Франс, схилялися перед величчю античної мудрості й мистецтва. На Балканському півострові розвивалася https://pravda.cn.ua/zarobljaiemo-groshi-razom-iz-potvoroju-frankenshtejnu-u-frankenslot-s-monster-ot-betsoft/ Мікенська культура (також відома як ахейська; за назвою творців — греків-ахейців). Найдавніші пам’ятники періоду — «шахтні гробниці» у Мікенах, на північному сході Пелопоннесу (див. Пелопоннес, Західна Греція та Іонія).
Міф про Дедала та Ікара: ключові аспекти та символіка в давньогрецькій міфології
Рабовласництво, яке б воно не було жахливим, перебуває у повній єдності з народженою на його грунті культурою. Така невблаганна й жорстока діалектика історії. Потворний, нелюдський грунт, на якому коли-не-коли зросли наивеличніші твори філософії, науки, мистецтва, не стає від цього більш людяним і тому прекраснішим. Однак і прекрасні твори культури, що зросли на такому грунті, теж повинні бути безперечно визнаними у своїй красі, глибині та загальнолюдській вагомості. Ідея боговтілення (як і євангельські сюжети воскресіння і вознесіння в тілі) стверджувала значення людської тілесності в її ідеальному вимірі, накреслювала перед людиною завдання максимального плотського очищення.
Для скульптурного мистецтва африканського культурного регіону найбільш характерним було використання _________, ________, які не були самостійними художніми творами, а використовувалися зазвичай у ритуалах. Такий погляд на культуру за античності міг сформуватися саме у Давньому Римі з його послідовним прагматичним раціоналізмом, але й тут йому ще не судилося стати панівним. Створюють свої праці Геродот та Фукідід, в IV ст.
Одним із основних стає культ Зевса Гіпсіста, що ототожнюється з фінікійським Ваалом, єгипетським Амоном, вавилонським Белом, юдейським Ягве та іншими головними богами різних країн. Іншим популярним культом був культ Дионіса з містеріями, що наближали його до культу єгипетського Осіріса, малоазійських Сабазія та Адоніса. Синкретичні східні культи поширилися на поліси Малої Азії, Греції, Македонії, а потім і в західне Середземномор’я. На творчість її майстрів великий вплив мали вдатні скульптори попереднього періоду – Міссіп та Скопас. Складність композиції, протиставлення живих і мертвих, виразна міміка – ці провідні риси скульптурному фрезі вівтаря Зевса і Афіни в Пергамі завдовжки близько 100 метрів. На ньому зображена запекла битва богів з гігантами.
